5. Так само всім поїбать на те, що в КМА скасували лекцію філософа Сергія Чаплигіна (про що теж пише Винничук), бо проблеми чоловіків, а тим більше проблеми тих, хто сповідує "традиційні цінності" (як би їх не розуміли будь-які сторони конфлікту) - не на часі. Чаплигін, бляха, має право бути в опозиції до лгбт+ дискурсу, подобається нам це чи ні, бо надавати трибуну всім адекватним сторонам суспільної дискусії - це ознака демократичного суспільства. Якби Чаплигін не був адекватним, то його б судили - за дискримінацію в нас, взагалі-то, судять, якщо хтось раптом не знав. А лгбт+ організація Gender Zet, за ініціативи якої скасували лекцію Чаплигіна, точно вже мала б знати. Знати й добиватися суду над гомофобом, якщо він гомофоб. І знову згадую Острозьку академію, де студентів якось зігнали на лекцію цілковито їбанутої на креаціонізмі тьоті, яка розповідала про "водний екран" і змову еволюціоністів, щоб настроїти людей проти Бога. І чомусь ніяка журналістка про це не написала душещіпатєльного поста у фейсбуці. Хоча в нас, студентів, якраз було відчуття, що нас брутально виїбали в мозок у примусовому порядку.
6. Винничука зацькували теж і за кінцеве речення "Власне ностальгія за тими часами і посприяла немало тому, що американці вибрали Трампа", хоча він прямо посилається на американського психоаналітика Даррена Гейбера. І мало того, що висновок про Трампа не належить Винничуку, але й ніхто не здогадався погуглити, хто ж це такий - той Даррен Гейбер. Напевно, намаханий старий дід, як і Винничук. А от і ні, курва мать. Дядя далеко не лох.
Та й ностальгія за "старими добрими" часами, на якій піднявся Трамп, це не ностальгія за тим, щоб можна було шльопати незнайомок по сідницях, а ностальгія за тим, щоб можна було висловитися і не полетіти в довічний "бан". Це ностальгія за стихійною, хаотичною свободою слова, де хоч і боролися різкі протилежні дискурси, кострубаті й навіжені як півні на арені, але всі відчували себе в рівних умовах. Натомість зараз панує тоталітарна "свобода слова", де домінує один панівний дискурс - наразі ліволіберальний, - а всі проби суспільної дискусії жорстко обмежуються. Але стримування призводить до протилежного ефекту - радикалізації. І радикалізуються не старі пердуни, як Винничук, а молодь, яка вихована якраз панівним ліволіберальним дискурсом і західними цінностями. Не переплутайте.
5. Так само всім поїбать на те, що в КМА скасували лекцію філософа Сергія Чаплигіна (про що теж пише Винничук), бо проблеми чоловіків, а тим більше проблеми тих, хто сповідує "традиційні цінності" (як би їх не розуміли будь-які сторони конфлікту) - не на часі. Чаплигін, бляха, має право бути в опозиції до лгбт+ дискурсу, подобається нам це чи ні, бо надавати трибуну всім адекватним сторонам суспільної дискусії - це ознака демократичного суспільства. Якби Чаплигін не був адекватним, то його б судили - за дискримінацію в нас, взагалі-то, судять, якщо хтось раптом не знав. А лгбт+ організація Gender Zet, за ініціативи якої скасували лекцію Чаплигіна, точно вже мала б знати. Знати й добиватися суду над гомофобом, якщо він гомофоб. І знову згадую Острозьку академію, де студентів якось зігнали на лекцію цілковито їбанутої на креаціонізмі тьоті, яка розповідала про "водний екран" і змову еволюціоністів, щоб настроїти людей проти Бога. І чомусь ніяка журналістка про це не написала душещіпатєльного поста у фейсбуці. Хоча в нас, студентів, якраз було відчуття, що нас брутально виїбали в мозок у примусовому порядку.
6. Винничука зацькували теж і за кінцеве речення "Власне ностальгія за тими часами і посприяла немало тому, що американці вибрали Трампа", хоча він прямо посилається на американського психоаналітика Даррена Гейбера. І мало того, що висновок про Трампа не належить Винничуку, але й ніхто не здогадався погуглити, хто ж це такий - той Даррен Гейбер. Напевно, намаханий старий дід, як і Винничук. А от і ні, курва мать. Дядя далеко не лох.
Та й ностальгія за "старими добрими" часами, на якій піднявся Трамп, це не ностальгія за тим, щоб можна було шльопати незнайомок по сідницях, а ностальгія за тим, щоб можна було висловитися і не полетіти в довічний "бан". Це ностальгія за стихійною, хаотичною свободою слова, де хоч і боролися різкі протилежні дискурси, кострубаті й навіжені як півні на арені, але всі відчували себе в рівних умовах. Натомість зараз панує тоталітарна "свобода слова", де домінує один панівний дискурс - наразі ліволіберальний, - а всі проби суспільної дискусії жорстко обмежуються. Але стримування призводить до протилежного ефекту - радикалізації. І радикалізуються не старі пердуни, як Винничук, а молодь, яка вихована якраз панівним ліволіберальним дискурсом і західними цінностями. Не переплутайте.
BY ⸙ Index Librorum ⸙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/tg-me/post.php on line 283
Bitcoin is built on a distributed digital record called a blockchain. As the name implies, blockchain is a linked body of data, made up of units called blocks that contain information about each and every transaction, including date and time, total value, buyer and seller, and a unique identifying code for each exchange. Entries are strung together in chronological order, creating a digital chain of blocks. “Once a block is added to the blockchain, it becomes accessible to anyone who wishes to view it, acting as a public ledger of cryptocurrency transactions,” says Stacey Harris, consultant for Pelicoin, a network of cryptocurrency ATMs. Blockchain is decentralized, which means it’s not controlled by any one organization. “It’s like a Google Doc that anyone can work on,” says Buchi Okoro, CEO and co-founder of African cryptocurrency exchange Quidax. “Nobody owns it, but anyone who has a link can contribute to it. And as different people update it, your copy also gets updated.”
Importantly, that investor viewpoint is not new. It cycles in when conditions are right (and vice versa). It also brings the ineffective warnings of an overpriced market with it.Looking toward a good 2022 stock market, there is no apparent reason to expect these issues to change.
